Значення в інших словниках
-
зубриха —
зубри́ха іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
зубриха —
ЗУБРИ́ХА, и, ж. Самиця зубра. – Навесні ми помітили, що в зубрихи злегка роздулися боки, і зрозуміли: буде поповнення, – розповів журналісту співробітник парку Михайло Загора (із журн.).
Словник української мови у 20 томах