Значення в інших словниках
-
каракулевий —
-а, -е. Прикм. до каракуль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство. || Зробл. з каракуля (у 1 знач.). Каракулева шуба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каракулевий —
КАРА́КУЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до кара́куль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство; // Зробл. з каракуля (у 1 знач.). В брамі кам’яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті.. і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (Фр.
Словник української мови в 11 томах