каракулевий
кара́кулевий
-а, -е.
Прикм. до каракуль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство.
|| Зробл. з каракуля (у 1 знач.). Каракулева шуба.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикара́кулевий
-а, -е.
Прикм. до каракуль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство.
|| Зробл. з каракуля (у 1 знач.). Каракулева шуба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови