Значення в інших словниках
-
караючий —
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до карати. || у знач. прикм. Караюча десниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
караючий —
КАРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кара́ти. Один з гнізда панів Туркулів зумів-таки втекти з-під караючої сокири смерда (Кол., Терен.., 1959, 77).
Словник української мови в 11 томах