караючий
КАРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кара́ти.
Один з гнізда панів Туркулів зумів-таки втекти з-під караючої сокири смерда (Кол., Терен.., 1959, 77).
Словник української мови (СУМ-11)КАРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кара́ти.
Один з гнізда панів Туркулів зумів-таки втекти з-під караючої сокири смерда (Кол., Терен.., 1959, 77).
Словник української мови (СУМ-11)