Орфографічний словник української мови

карбюратор

карбюра́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. карбюратор — -а, ч., спец. Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбюратор — Порска, див. пульверизатор  Словник чужослів Павло Штепа
  3. карбюратор — карбюра́тор (франц. carburateur) пристрій для карбюрації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карбюратор — Пристрій у поршневих двигунах внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням для приготування і дозування паливно-повітряної суміші.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. карбюратор — КАРБЮРА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння. При роботі двигуна в його циліндри подається горюча суміш палива з повітрям.  Словник української мови в 11 томах