Великий тлумачний словник сучасної мови

карбюратор

карбюра́тор

-а, ч., спец.

Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. карбюратор — карбюра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. карбюратор — Порска, див. пульверизатор  Словник чужослів Павло Штепа
  3. карбюратор — карбюра́тор (франц. carburateur) пристрій для карбюрації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карбюратор — Пристрій у поршневих двигунах внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням для приготування і дозування паливно-повітряної суміші.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. карбюратор — КАРБЮРА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій, у якому з рідкого палива (бензину, спирту тощо) й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння. При роботі двигуна в його циліндри подається горюча суміш палива з повітрям.  Словник української мови в 11 томах