Орфографічний словник української мови

кахексія

кахексі́я

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кахексія — -ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., вет., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму з різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Словник української мови у 20 томах
  3. кахексія — кахексі́я (грец. καχεξία, від κακός – поганий і έξις – стан) стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що виникає внаслідок недостатності й неповноцінності харчування або тяжких порушень обміну речовин, а також при виснажливих захворюваннях (рак, туберкульоз тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Словник української мови в 11 томах