кахексія
КАХЕКСІ́Я, ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.
Можна розглядати як симптоми коркової недостатності кахексію з гіпохолестеринемією, м’язову та психічну адинамію.. і, нарешті, гіпотрофію грудних залоз (Вибр. праці Богомольця, 1969, 252).
Словник української мови (СУМ-11)