кахексія

кахексі́я

(грец. καχεξία, від κακός – поганий і έξις – стан)

стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що виникає внаслідок недостатності й неповноцінності харчування або тяжких порушень обміну речовин, а також при виснажливих захворюваннях (рак, туберкульоз тощо).

Значення в інших словниках

1. кахексія — кахексі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кахексія — -ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., вет., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму з різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Словник української мови у 20 томах
4. кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.  Словник української мови в 11 томах