квапно —
розм. Присл. до квапний 1). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квапно —
КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної руки в другу (О. Кобилянська); Щоб уникнути небажаної розмови, Грабовський встав і квапно почав одягатися (М.
Словник української мови у 20 томах
квапно —
КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Коб.
Словник української мови в 11 томах
квапно —
Ква́пно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Словник української мови Грінченка