квапно

Ква́пно

нар.

1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк.

2) Соблазнительно.

Значення в інших словниках

1. квапно — квапно: поспѣшно: квапно міні дієся: спѣшу [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. квапно — ква́пно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
3. квапно — див. швидко  Словник синонімів Вусика
4. квапно — розм. Присл. до квапний 1). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. квапно — КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної руки в другу (О. Кобилянська); Щоб уникнути небажаної розмови, Грабовський встав і квапно почав одягатися (М.  Словник української мови у 20 томах
6. квапно — КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Коб.  Словник української мови в 11 томах