квітниця —
-і, ж. 1》 Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. 2》 розм., рідко. Те саме, що квітник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
квітниця —
КВІТНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. Квітниця живиться квітковим медом (з наук. літ.). 2. розм., рідко. Те саме, що квітни́к...
Словник української мови у 20 томах
квітниця —
КВІТНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам. Є ще муха, що називається квітницею. Живиться вона квітковим медом, перелітаючи з квіток петрушки на моркву, а з моркви — на болиголов тощо (Шкідн.
Словник української мови в 11 томах