Орфографічний словник української мови

кельма

ке́льма

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кельма — -и, ж. Те саме, що кельня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кельма — КЕ́ЛЬМА, и, ж. Те саме, що ке́льня. – А що це таке “кельма”? – запитала Оксанка. – Принесу – побачиш. – А я знаю! – Вигукнула Галя. – Це те, чим цемент брати! (Ю. Мокрієв); Місяць на сивій скелі – Наче бетону відро.  Словник української мови у 20 томах
  3. кельма — КЕ́ЛЬМА, и, ж. Те саме, що ке́льня. Кельмою набирають і розстилають розчин, а також зрізують розчин, що виступає із швів [мурування] (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451); — А що це таке «кельма»? — запитала Оксанка,— Принесу — побачиш.— А я знаю!...  Словник української мови в 11 томах