Значення в інших словниках
-
кельма —
ке́льма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
кельма —
КЕ́ЛЬМА, и, ж. Те саме, що ке́льня. – А що це таке “кельма”? – запитала Оксанка. – Принесу – побачиш. – А я знаю! – Вигукнула Галя. – Це те, чим цемент брати! (Ю. Мокрієв); Місяць на сивій скелі – Наче бетону відро.
Словник української мови у 20 томах
-
кельма —
КЕ́ЛЬМА, и, ж. Те саме, що ке́льня. Кельмою набирають і розстилають розчин, а також зрізують розчин, що виступає із швів [мурування] (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451); — А що це таке «кельма»? — запитала Оксанка,— Принесу — побачиш.— А я знаю!...
Словник української мови в 11 томах