кликання

кли́кання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. кликання — -я, с. Дія за знач. кликати 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кликання — КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1–3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (І. Франко); Кузь не раз хвалився, що у сні чує, як блоха по соломі пролізе, але, видко, брехав, бо Грицуневого кликання зовсім не чув (В.  Словник української мови у 20 томах
3. кликання — Кли́кання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кликання — КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1-3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Фр., VI, 1951, 316).  Словник української мови в 11 томах
5. кликання — Кликання, -ня с. Зовъ, призывъ.  Словник української мови Грінченка