Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
кликання —
кли́кання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кликання —
КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1–3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (І. Франко); Кузь не раз хвалився, що у сні чує, як блоха по соломі пролізе, але, видко, брехав, бо Грицуневого кликання зовсім не чув (В.
Словник української мови у 20 томах
кликання —
КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1-3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Фр., VI, 1951, 316).
Словник української мови в 11 томах
кликання —
Кликання, -ня с. Зовъ, призывъ.
Словник української мови Грінченка