кликати
кли́кати
кличу, кличеш, недок., перех.
1》 Голосом, жестом просити наблизитися, підійти, обізватися; гукати (у 1 знач.), волати.
|| Відповідним чином гукати (свійських птахів, тварин).
2》 Запрошувати когось прийти, з'явитися куди-небудь з певною метою.
|| на кого, розм. Бажати комусь чого-небудь, накликати якесь нещастя.
|| Просити когось бути за кого-небудь, ким-небудь.
|| перен. Вабити, притягати.
3》 до чого та з інфін. Пропонувати діяти в певному напрямі; закликати (у 2 знач.).
4》 розм. Те саме, що називати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови