кльошник

кльо́шник

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Значення в інших словниках

1. кльошник — -а, ч., зневажл. Матрос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм. Матрос. На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський); Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос.  Словник української мови в 11 томах