Великий тлумачний словник сучасної мови

кльошник

кльо́шник

-а, ч., зневажл.

Матрос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кльошник — кльо́шник іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм. Матрос. На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський); Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос.  Словник української мови в 11 томах