Значення в інших словниках
-
кльошник —
кльо́шник іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
кльошник —
КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм. Матрос. На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський); Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
кльошник —
КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос.
Словник української мови в 11 томах