Значення в інших словниках
-
ковнір —
Ко́внір: — комір [21;33]
Словник з творів Івана Франка
-
ковнір —
КО́ВНІР, а, ч., розм. Те саме, що ко́мір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити (П. Куліш); З малих і великих пачок випаковувала вона цукрові фігурки: дами в коротких сукнях, паничі в циліндрах і високих ковнірах (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
ковнір —
КО́МІР (смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї), КО́ВНІР діал.; ОБШИ́ВКА діал. (у сорочці); ПРО́ШИВКА діал. (вишитий). Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний сухий комір (В.
Словник синонімів української мови
-
ковнір —
Ко́внір, -ра; звичайно ко́мір, -ра
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ковнір —
КО́ВНІР, а, ч., розм., рідко. Те саме, що ко́мір. З малих і великих пачок випаковувала вона цукрові фігурки: дами в коротких сукнях, паничі в циліндрах і високих ковнірах (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
ковнір —
Глибокий перехват, западина у нижній частині бані над дерев'яним зрубом.
Архітектура і монументальне мистецтво