Орфографічний словник української мови

козлячий

козля́чий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. козлячий — -а, -е. Прикм. до козел 1), 2); цапиний. || Пошитий із шкіри, хутра цапа. Козлячі чоботи. Козлячий комір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. козлячий — КОЗЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до козе́л 1, 2; цапиний. Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. козлячий — ЦАПИ́НИЙ, ЦА́П'ЯЧИЙ, КОЗЛЯ́ЧИЙ, КОЗЛИ́НИЙ, КОЗЛО́ВИЙ.  Словник синонімів української мови
  4. козлячий — Козля́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козлячий — КОЗЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до козе́л 1, 2; цапиний. Хіба ж їм я те м’ясиво або ж п’ю крівцю козлячу? (Сл. Гр.); Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури (Стельмах, II, 1962...  Словник української мови в 11 томах
  6. козлячий — Козля́чий, -а, -е Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.  Словник української мови Грінченка