козлячий
козля́чий
-а, -е.
Прикм. до козел 1), 2); цапиний.
|| Пошитий із шкіри, хутра цапа. Козлячі чоботи. Козлячий комір.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикозля́чий
-а, -е.
Прикм. до козел 1), 2); цапиний.
|| Пошитий із шкіри, хутра цапа. Козлячі чоботи. Козлячий комір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови