Значення в інших словниках
-
колиба —
Коли́ба: — гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2] — городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користуються чабани [21] — збита з дощок вівчарська хата високо в горах...
Словник з творів Івана Франка
-
колиба —
див. дім
Словник синонімів Вусика
-
колиба —
-и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колиба —
И, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
колиба —
КОЛИ́БА, и, ж., розм. Традиційна гуцульська дерев'яна споруда з колод для відпочинку та ночівлі мисливців, чабанів і лісорубів, які надовго піднімалися в гори.
Словник української мови у 20 томах
-
колиба —
Чабанський, рибацький, лісорубський курінь
Словник застарілих та маловживаних слів
-
колиба —
ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм.
Словник синонімів української мови
-
колиба —
КОЛИ́БА, и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Мак., Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Воронько, Тепло.., 1959, 81).
Словник української мови в 11 томах
-
колиба —
(укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на Гуцульщині в Україні.
Архітектура і монументальне мистецтво