комполку —
невідм., ч., військ. Командир полку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
комполку —
КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Комполку подумав i повторив ще раз своїх два загиби (Ю. Яновський); Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (А.
Словник української мови у 20 томах
комполку —
КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (Мал., З книги життя, 1938, 69).
Словник української мови в 11 томах