комірчик

комі́рчик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. комірчик — -а, ч. Зменш. до комірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. комірчик — КОМІ́РЧИК, а, ч. Зменш. до коміре́ць. А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки, якісь комірчики та стьожечки (І. Нечуй-Левицький); Часом він стає перед широким вікном магазину, під брезентовим дашком...  Словник української мови у 20 томах
3. комірчик — КОМІ́РЧИК, а, ч. Зменш. до коміре́ць. А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки, якісь комірчики та стьожечки (Н.-Лев., І, 1956, 121); Комір-чик світлої, дбайливо випрасуваної сорочки вибивався з-під піджака (Собко, Справа.., 1959, 48).  Словник української мови в 11 томах