коновкар
коновка́р
іменник чоловічого роду, істота
майстер, що робить відра, коновки
рідко
Орфографічний словник української мовиконовка́р
іменник чоловічого роду, істота
майстер, що робить відра, коновки
рідко
Орфографічний словник української мови