Значення в інших словниках
-
констатований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до констатувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
констатований —
КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до констатува́ти. – Тепер не до жартів. У неї [Евеліни] був констатований струс мозку, але без внутрішніх пошкоджень (О. Бердник); // констато́вано, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
констатований —
Констато́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
констатований —
КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до констатува́ти. Пізніше наявність їх [соленосних відкладів].. констатована в багатьох районах Дніпровсько-Донецької западини (Геол Укр., 1959, 398).
Словник української мови в 11 томах