констатований
КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до констатува́ти.
Пізніше наявність їх [соленосних відкладів].. констатована в багатьох районах Дніпровсько-Донецької западини (Геол Укр., 1959, 398).
Словник української мови (СУМ-11)КОНСТАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до констатува́ти.
Пізніше наявність їх [соленосних відкладів].. констатована в багатьох районах Дніпровсько-Донецької западини (Геол Укр., 1959, 398).
Словник української мови (СУМ-11)