Значення в інших словниках
-
конусний —
-а, -е. 1》 Прикм. до конус. 2》 Який має форму конуса; конічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конусний —
КО́НУСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́нус. – Одна грань [різця], скажімо, обточує банку, друга здіймає стружку з конусної частини (О. Донченко). 2. Який має форму конуса; конічний.
Словник української мови у 20 томах
-
конусний —
КО́НУСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́нус. — Одна грань [різця], скажімо, обточує банку, друга здіймає стружку з конусної частини (Донч., V, 1957, 361). 2. Який має форму конуса; конічний.
Словник української мови в 11 томах