Значення в інших словниках
-
корінцевий —
-а, -е. Прикм. до корінець. || Зробл. з корінця (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корінцевий —
КОРІНЦЕ́ВИЙ, а, е. 1. Зробл. із корінця (у 1 знач.). Корінцева цигарниця. 2. Прикм. до коріне́ць 2. Порушення кровообігу спинного мозку нерідко спричиняє компресія корінцевих вен грижею внаслідок остеохондрозу міжхребцевого диска (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
корінцевий —
КОРІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коріне́ць; // Зробл. з корінця (у 1 знач.). Корінцева цигарниця.
Словник української мови в 11 томах