корінцевий
КОРІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коріне́ць;
// Зробл. з корінця (у 1 знач.).
Корінцева цигарниця.
Словник української мови (СУМ-11)КОРІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коріне́ць;
// Зробл. з корінця (у 1 знач.).
Корінцева цигарниця.
Словник української мови (СУМ-11)