корінняччя
КОРІННЯ́ЧЧЯ, я, с. Збільш. до корі́ння.
— Плечима оперся о сплетене корінняччя (Фр., IV, 1950, 26).
Словник української мови (СУМ-11)КОРІННЯ́ЧЧЯ, я, с. Збільш. до корі́ння.
— Плечима оперся о сплетене корінняччя (Фр., IV, 1950, 26).
Словник української мови (СУМ-11)