коріннячко
КОРІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до корі́ння.
— Яке коріннячко, таке й насіннячко… У батька.. вдалися (Кач., Вибр., 1953, 437).
Словник української мови (СУМ-11)КОРІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до корі́ння.
— Яке коріннячко, таке й насіннячко… У батька.. вдалися (Кач., Вибр., 1953, 437).
Словник української мови (СУМ-11)