Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
корінняччя —
коріння́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
корінняччя —
КОРІННЯ́ЧЧЯ, я, с. Збільш. до корі́ння 1. – Плечима оперся о сплетене корінняччя (І. Франко); Біля хрону – розлаписте листя петрушки, .. біліє розгалужене, худе корінняччя (Є. Гуцало); Ось дуб-нелинь, якого і вп'ятьох не обхопиш, ось корінняччя з-під землі визирає (В. Шкляр).
Словник української мови у 20 томах
корінняччя —
КОРІННЯ́ЧЧЯ, я, с. Збільш. до корі́ння. — Плечима оперся о сплетене корінняччя (Фр., IV, 1950, 26).
Словник української мови в 11 томах