коріння
корі́ння
-я, с.
1》 Збірн. до корінь 1), 2).
Коріння пускати (пустити) в що, в чому — а) міцно, надовго закріплюватися де-небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо).
2》 Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв, напоїв; прянощі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови