корінчастий
КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння.
Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184).
Словник української мови (СУМ-11)КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння.
Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184).
Словник української мови (СУМ-11)