корінчастий

Корінчастий, -а, -е

= корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.

Значення в інших словниках

1. корінчастий — корі́нчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. корінчастий — -а, -е. Який має велике, розгалужене коріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими..  Словник синонімів української мови
5. корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184).  Словник української мови в 11 томах