корінчастий
КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими.. ногами, він стояв біля столу, мов корчастий пеньок (А. Шиян); Надбережні корчуваті верби полоскали свої свіжі віти в запіненій.. воді (І. Ле); В огородь загородив козак аж сім високих, старих коренастих дубів (Марко Вовчок).
Словник синонімів української мови