Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
корінчастий —
корі́нчастий прикметник
Орфографічний словник української мови
корінчастий —
КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
корінчастий —
КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими..
Словник синонімів української мови
корінчастий —
КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184).
Словник української мови в 11 томах
корінчастий —
Корінчастий, -а, -е = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Словник української мови Грінченка