Орфографічний словник української мови

коріняка

коріня́ка

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коріняка — -и, ж. Великий, дебелий корінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Тют., Вир, 1960, 106).  Словник української мови в 11 томах