коріняка

коріня́ка

-и, ж.

Великий, дебелий корінь.

Значення в інших словниках

1. коріняка — коріня́ка іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. коріняка — КОРІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Тют., Вир, 1960, 106).  Словник української мови в 11 томах