коріняка
КОРІНЯ́КА, и, ж.
Збільш. до ко́рінь 1.
Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)КОРІНЯ́КА, и, ж.
Збільш. до ко́рінь 1.
Свіже повітря пахло опарою і прісним духом вербової коріняки (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)