Орфографічний словник української мови

коцюбка

коцю́бка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коцюбка — -и, ж. Зменш. до коцюба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коцюбка — КОЦЮ́БКА, и, ж. Зменш. до коцюба́ 1. Залізною коцюбкою став [Бальзак] згрібати попіл (Н. Рибак); Марко підсунув коцюбкою у грубці попіл, одяг батькового військового мундира.., прислухався і тихенько вийшов надвір (К.  Словник української мови у 20 томах
  3. коцюбка — КОЦЮ́БКА, и, ж. Зменш. до коцюба́ 1. Залізною коцюбкою став [Бальзак] згрібати попіл (Рибак, Помилка.., 1956, 81).  Словник української мови в 11 томах