коцюбка

КОЦЮ́БКА, и, ж. Зменш. до коцюба́ 1.

Залізною коцюбкою став [Бальзак] згрібати попіл (Рибак, Помилка.., 1956, 81).

Значення в інших словниках

1. коцюбка — коцю́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коцюбка — -и, ж. Зменш. до коцюба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коцюбка — КОЦЮ́БКА, и, ж. Зменш. до коцюба́ 1. Залізною коцюбкою став [Бальзак] згрібати попіл (Н. Рибак); Марко підсунув коцюбкою у грубці попіл, одяг батькового військового мундира.., прислухався і тихенько вийшов надвір (К.  Словник української мови у 20 томах