коцюбнути

коцю́бнути

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. коцюбнути — Клякнути, заклякати; (тверднути) ціпеніти, ДУБІТИ, дерев'яніти.  Словник синонімів Караванського
2. коцюбнути — див. мерзнути  Словник синонімів Вусика
3. коцюбнути — -ну, -неш; мин. ч. коцюб, -ла, -ло і коцюбнув, -нула, -нуло; недок., розм. Те саме, що клякнути 1); дубіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коцюбнути — КОЦЮ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцю́б і коцю́бнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що кля́кнути¹ 1; дубіти. Шинелі погано захищали від холоду, люди коцюбли, але не робили жодного руху, щоб зігрітись (М.  Словник української мови у 20 томах
5. коцюбнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
6. коцюбнути — КОЦЮ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцю́б і коцю́бнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що кля́кнути 1; дубіти. Вічно на собачому холоді, коцюбнуть руки, здається, навіть кров холоне в жилах (Гур., Друзі..  Словник української мови в 11 томах