коцюбнути
коцюбну́ти
-ну, -неш; мин. ч. коцюб, -ла, -ло і коцюбнув, -нула, -нуло; недок., розм.
Те саме, що клякнути 1); дубіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикоцюбну́ти
-ну, -неш; мин. ч. коцюб, -ла, -ло і коцюбнув, -нула, -нуло; недок., розм.
Те саме, що клякнути 1); дубіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови