клякнути

I клякн`утидив. клякати.

II кл`якнути-ну, -неш, мин. ч. кляк, -ла, -ло і клякнув, -нула, -нуло, недок.

1》 Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти.

|| Утрачати гнучкість.

|| Ставати твердим; холонути (про труп).

2》 розм. Не достигнувши, сохнути від суховію, спеки тощо (про рослини).

Значення в інших словниках

1. клякнути — Кля́кнути: Кля́кну́ти: — ставати навколішки [11] — стати на коліна [I] — стати навколішки [51;52] — падати, впасти навколішки [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. клякнути — кля́кнути дієслово недоконаного виду дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти клякну́ти дієслово доконаного виду стати, впасти на коліна  Орфографічний словник української мови
3. клякнути — див. мерзнути; ціпеніти  Словник синонімів Вусика
4. клякнути — КЛЯКНУ́ТИ див. кляка́ти. КЛЯ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. кляк, кля́кла, ло і кля́кнув, нула, ло; недок. 1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. Холодно в хатині, Клякнемо – та й годі (П.  Словник української мови у 20 томах
5. клякнути — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови
6. клякнути — КЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок. 1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі (Граб., І, 1959, 204); Важко було в перші роки вчителювати.  Словник української мови в 11 томах