Словник української мови в 11 томах

клякнути

КЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок.

1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти.

Холодно в хатині, Клякнемо — та й годі (Граб., І, 1959, 204);

Важко було в перші роки вчителювати. В класах холод, чорнило замерзає, руки в дітей клякнуть, але на серці в учительки тепло (Кучер, Дорога.., 1958, 75);

// Утрачати гнучкість.

Вона почувала, як дубіє її тіло, як клякнуть м’язи, як у голові починає туманіти (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 68);

// Ставати твердим; холонути (про труп).

Птахи, як і інші тварини, після смерті клякнуть, що заважає зніманню шкіри (Вигот. чучел.., 1956, 15).

2. розм. Не достигнувши, сохнути від суховію, спеки тощо (про рослини).

Пшениця клякне.

КЛЯКНУ́ТИ див. кляка́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. клякнути — Кля́кнути: Кля́кну́ти: — ставати навколішки [11] — стати на коліна [I] — стати навколішки [51;52] — падати, впасти навколішки [VI]  Словник з творів Івана Франка
  2. клякнути — кля́кнути дієслово недоконаного виду дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти клякну́ти дієслово доконаного виду стати, впасти на коліна  Орфографічний словник української мови
  3. клякнути — див. мерзнути; ціпеніти  Словник синонімів Вусика
  4. клякнути — I клякн`утидив. клякати. II кл`якнути-ну, -неш, мин. ч. кляк, -ла, -ло і клякнув, -нула, -нуло, недок. 1》 Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. || Утрачати гнучкість. || Ставати твердим; холонути (про труп). 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клякнути — КЛЯКНУ́ТИ див. кляка́ти. КЛЯ́КНУТИ, ну, неш; мин. ч. кляк, кля́кла, ло і кля́кнув, нула, ло; недок. 1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. Холодно в хатині, Клякнемо – та й годі (П.  Словник української мови у 20 томах
  6. клякнути — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови