кравчина

кравчи́на 1

іменник чоловічого роду, істота

молодий кравець

розм.

кравчи́на 2

іменник жіночого роду

козацьке військо Наливайка

іст.

Значення в інших словниках

1. кравчина — I -и, ч. розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. II -и, ж. Назва козацько-селянського війська, що його наприкінці 16 ст. зібрав Наливайко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кравчина — КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. До нас почав вчащать захожий парубок кравчина, – прийде з шиттям було й сидить... (І. Франко). КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко.  Словник української мови у 20 томах
3. кравчина — КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. До нас почав вчащать захожий парубок кравчина,— прийде з шиттям було й сидить… (Фр., XIII, 1954, 113). КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст.  Словник української мови в 11 томах
4. кравчина — Кравчи́на, -ни ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.  Словник української мови Грінченка